У свій день народження українець виступить на престижній міжнародній освітній конференції для власників бізнесу та управлінців Virtual Experience Series, пишуть «Факти ICTV».
За словами організаторів конференції, Володимир Кличко успішно побудував бізнес після професійної спортивної кар’єри.
– Сила волі і розум допомогли Кличку трансформуватися з видатного професійного боксера в бізнесмена і творця власного навчального курсу. Саме тому ми вважаємо за честь запросити його в якості спікера, – цитує Virtual Experience Series.
авильно побудувати свою спортивну кар’єру і безболісно перевести її в бізнес-кар’єру.
Недарма в минулому році німецька редакція журналу Forbes оцінила стан українця в $100 млн.
Гонорари за бої: від 1000 марок до €20 млн євро
Але майже ніхто не починав з мільйонів. Перший контракт Володимира зараз може побачити будь-який відвідувач розташованого в Києві на території НСК Олімпійський музею братів Кличків.
Договір було підписано в 1995 році з німецьким клубом Фленсбург, який виступав у чемпіонаті Бундесліги.
Тоді зарплата українця в німецькому клубі становила 1 тис дойчмарок. Ще 1 тис Кличку належала в якості гонорару за бій. Якщо він перемагав, отримував бонус у 500 марок. Якщо перемагав нокаутом – ще 500.
Таким чином, максимальний гонорар Володимира за поєдинок становив 2000 марок, що на той час було менше 1000 доларів.
Цікаво, що в тому ж контракті вже від руки було дописано додатковий пункт. У разі перемоги українця в усіх боях чемпіонату Бундесліги, йому належав бонус розміром в 10 тис марок.
Це пункт 19-річний Володимир сам запропонував дописати президенту Фленсбургу вже на підписання контракту. І виграв усі бої першості Бундесліги нокаутом. А президент Фленсбургу виконав свої зобов’язання.
Через 22 роки на ринг стадіону Уемблі українець виходив з зовсім іншою фінансовою мотивацією. Поєдинок з британцем Ентоні Джошуа відбувся в квітні 2017 року на переповненій 90-тисячній арені в Лондоні.
За чисельністю глядачів він повторив британський рекорд 1939 року, коли також 90 тис глядачів зібралися подивитися бій Лена Харві й Джока МакЕвоя.
Боксерське шоу вийшло рекордним за багатьма показниками. Тільки за продаж телеправ на території Туманного Альбіону було виручено понад мільярд гривень.
У Великобританії бій можна було побачити виключно на платформі Sky Sports Box office в форматі pay-per-view (плати і дивись). Вартість трансляції становила £19,95 і її придбали 1,532 млн британців. Тобто виручка склала більше £30 млн.
90 тис квитків були продані за лічені години. Їх вартість становила від £40 до £2 тис , причому на ринку перепродажів місця в першому ряду рингсайду можна було придбати за ціною £60-70 тис. Що становило близько 2 млн гривень за квиток.
У США бій транслювали телеканали НВО (показували в вечірній прайм-тайм) і Showtime (пряма трансляція), кожен з яких заплатив за трансляцію більше $3 млн. Подібне трапилося втретє за історію професійного боксу.
До цього два телеканали-конкуренти спільно транслювали лише бої Леннокс Льюїс – Майк Тайсон і Флойд Мейвейзер – Менні Пакьяо.
Трансляцію мегафайту можна було побачити в 150 країнах світу. Від Австралії і Нової Зеландії до Індонезії і Японії. Від ОАЕ і Узбекистану до Аргентини і Норвегії.
Сумарна телеаудиторія становила близько 500 млн телеглядачів. Ще одним рекордним показником стала кількість букмекерських ставок на поєдинок – їх було близько £100 млн (з них £20 млн у Великобританії).
Компанія Володимира KMG (Klitschko Management Group) була одним з організаторів бою і, за оцінками британських медіа, її доходи за проведення цього боксерського шоу склали близько €20 млн.
Незважаючи на поразку, 41-річний українець за цей бій змусив поважати себе весь боксерський світ. Битва на Уемблі стала яскравою ілюстрацією феєричного фінішу боксерської кар’єри Кличка.
Аукціон та зіркові друзі
Але ще задовго до завершення своєї активної спортивної кар’єри українець думав, чим буде займатися далі.
– В хороші часи потрібно готуватися до поганих, – стверджував Володимир.
І ще багато років тому Кличко почав паралельно займатися бізнесом та благодійністю. І в обох напрямках досяг успіхів.
Своє 40-річчя українець відсвяткував у Києві разом з друзями і партнерами.
25 березня 2016 року за сприянням Klitschko Foundation було проведено гала-вечір з аукціоном, в ході якого було зібрано майже $3 млн.
Лоти для аукціону надали друзі і приятелі Володимира. Арнольд Шварценеггер надіслав куртку, в якій знімався в Термінатор-3: Повстання машин. Сильвестр Сталлоне – власноруч написану картину, Роджер Федерер – тенісну ракетку і кросівки, принц Монако Альбер ІІ – особисту аудієнцію з ним.
Привітати Володимира зібралися відомі українські бізнесмени.
Куртку Шварценеггера за $300 тис придбав Олександр Ярославський.
Цікаво, що стартова ціна цього лота становила $50 тис, а вартість квитка на гала-вечір – $1 тис.
Зібрані $2,747 млн були спрямовані на статутну діяльність і формування ендаументу з цільового вкладу для розвитку діяльності фонду, щоб Klitschko Foundation розвивався за аналогією з фондом Нобеля. Тобто існував завдяки таким вкладам і після братів Кличків.
Від Санкт-Галлена до Гарварду
У 2016 році Володимир почав викладати розроблений ним навчальний курс Управління викликами ( CAS Change & Innovation Management) в швейцарському університеті Санкт-Галлена. Лекції були орієнтовані на топ-менеджерів.
Мета курсу – навчитися адаптуватися до швидких змін у бізнесі. Курс мав успіх. Українець продовжував його викладати до початку пандемії.
У 2018 році Кличка запросили виступити з лекцією в Гарварді.
У тому ж році Володимир випустив свою першу книгу Управління викликами: як застосовувати спортивну стратегію в житті та бізнесі. Через два роки – другу книгу Управління викликами: відкрийте в собі силу волі.
Обидва видання стали бестселерами на Амазон в розділі бізнес-література.
Цього року навчальний курс Кличка увійде в програму Гарвардської бізнес-школи, яка буде використовувати методику кейсів українця в програмах MBA та Executive Education.
Допінг-тести для кандидатів у президенти України
На відміну від старшого брата, Кличко завжди дистанціювався від політики. Але у квітні 2019 року відверто здивував, коли ініціював здачу допінг-проб кандидатів у президенти України Петра Порошенка і Володимира Зеленського.
До цього обидва кандидати вже здали аналізи, але Кличко в їх реальність не повірив.
– Мені, як спортсмену, який здав сотні подібних тестів, гранично зрозуміло, що результати аналізів сечі або урини не можуть з’явитися в соцмережах кандидатів через дві години після їх здачі. Для цього потрібно мінімум 48 годин. Шановні панове кандидати в президенти, не робіть цього кустарним способом! Я пропоную організувати і оплатити професійну здачу аналізів. Хочу, щоб ми, громадяни України, мали чистого президента не тільки за аналізами крові й сечі, але і думками, – зазначив Володимир.
Сказано – зроблено. Кличко оплатив переліт і проживання інспекторів VADA (Voluntary Anti-Doping Association), а також оренду локацій НСК Олімпійський, де проводився забір проб.
Волею долі автора цих рядків також запросили взяти участь проекті. Моєю зоною відповідальності була взаємодія з вітчизняними ЗМІ.
Спочатку Володимир та інспектор VADA зустрілися з українськими журналістами, потім медіа були запрошені на брифінг після забору проб.
Володимир Зеленський на запрошення Кличка не відгукнувся, на відміну від Петра Порошенка, який здав проби, а потім відповів на всі питання ЗМІ.
У той день ми провели з Володимиром чимало часу і мені вдалося поставити йому кілька запитань тет-а-тет.
– Чи хочу я повернутися в ринг? Хочу! Чи хочу знову вийти на ринг проти Тайсона Ф’юрі? Хочу! Чи хочу повернутися в тренувальний табір і провести там шість тижнів, тренуючись на межі людських можливостей? Не хочу, – відповів Кличко.
Скільки раундів лишилося Кличку
Зараз Україна в бізнес-імперії Кличка займає відверто локальну позицію. Володимир вважає за краще мати справу з великими інвестиційними холдингами і гігантами на кшталт Deutsche Telekom і Porsche.
Кличко підтримує дружні стосунки з цілим сузір’ям світових зірок.
Сильвестр Сталлоне був його бізнес-партнером за мюзиклом Роккі, який було презентовано в Німеччині та США восени 2012 року.
З Арнольдом Шварценеггером вони влаштовують челендж, розмістивши в соцмережах фото на фоні плакатів один одного. Він грає в гольф на спеціальних турнірах з знаменитостями, а мільярдери та представники світової еліти вважають за честь познайомитися з українцем.
Володимир виступає інвестором в різних проектах, розповісти про які обіцяє, коли вони будуть помітними на світовому рівні.
Живе на три домівки – в Києві, Маямі та Гамбурзі, виховує 6-річну доньку Каю-Євдокію.
– Життя – це боротьба за звання чемпіона. Мені здається, що я тільки в сьомому раунді, а залишилося п’ять, – так метафорично Володимир характеризує своє теперішнє життя.
Максим РОЗЕНКО, журналіст
