Завдяки цій перемозі українець став першим боксером незалежно від вагових категорій, який 13 разів поспіль захищав титули в об’єднувальних боях (IBF, WBO).
В Болгарії поєдинок в прямий трансляції дивилися 1,8 мільйона телеглядачів і це була найрейтинговіша спортивна подія на болгарському телебаченні з 2007 року. Кубрат Пулев заробив за цей бій гонорар в 1,45 мільйони доларів. Українець – в 4 рази більше.
Це був 14-й бій Володимира Кличка, на якому я працював. Але тоді запам’яталося не тільки спортивне шоу. Напередодні бою мені довелося супроводжувати Віталія Кличка у військовий шпиталь Гамбургу, де у рамках програми допомоги від уряду ФРН проходили реабілітацію поранені українські вояки. По дорозі в шпиталь мер Києва розпитував деталі про хлопців, до яких ми їхали.
Ініціатором цієї зустрічі стала українська діаспора в Німеччині, яка активно підтримувала поранених співвітчизників. Віталій взяв з собою подарунки для хлопців – комплекти червоної форми Klitschko Team. Більше пощастило Сергію, поранення якого дозволяло вільно пересуватися – він отримав ВІП-квиток на бій Кличко -Пулев (після відповідного дозволу докторів). На мою пропозицію запросити на цю зустріч пару провідних українських телеканалів, які працювали в цей час в Гамбургу, Віталій відповів відмовою. І навіть фото з цієї зустрічі не виставляв в соцмережах.
Під час зустрічі він розповів хлопцям історію, про яку не чув. Коли він був змушений з-за травм зробити паузу в своїй професійній боксерський кар’єрі. Деталями цієї історії не варто ділитися і сьогодні. Скажу лише, що Віталій мене здивував своєї відвертістю і людяністю.
Максим Розенко
